Крихітні квіти, що застигли в бурштині близько 15 мільйонів років тому, дали вченим рідкісну можливість зазирнути в рослинний світ стародавніх тропічних лісів на території сучасного Південно-Східного Китаю. Знахідка доводить, що ліани відігравали надважливу роль в екосистемах ще в епоху середнього міоцену.
Про це повідомляє Музей природознавства Берліна.
Дослідники детально вивчили два винятково збережені зразки викопних суцвіть із так званої Чжанпуської флори (провінція Фуцзянь). Обидві квітки належать до роду аєнія (Ayenia) з родини мальвових (Malvaceae). Один із зразків офіційно описали як абсолютно новий для науки викопний вид — Ayenia zhangpuensis, а другому екземпляру присвоїли проміжний статус Ayenia sp.
Чжанпуська біота є одним із найважливіших палеонтологічних «вікон» в екосистеми міоцену, коли на Землі панував теплий клімат, і регіон був вкритий дощовими лісами. За словами докторки Єви-Марії Садовскі, ці скам’янілості не лише підтверджують присутність цієї групи рослин у Китаї, а й пов’язують еволюційну лінію давньої епохи з її сучасними родичами.
Виткі рослини, такі як ліани, вкрай рідко зберігаються в палеонтологічному літописі. Їхні тендітні структури зазвичай згнивають задовго до того, як встигають скам’яніти, через що їхню роль у стародавніх лісах часто недооцінюють. Проте в цьому випадку смола дерев спрацювала як ідеальна капсула часу.
Щоб детально розглянути найтоншу будову пелюсток, вчені застосували світлову мікроскопію та рентгенівську томографію. Професор Гунле Ши з Нанкінського інституту геології та палеонтології зазначив, що виняткове збереження дозволило вивчити анатомічні особливості, які майже ніколи не доходять до наших днів.
Аналіз, опублікований у журналі Annals of Botany, показав разючу схожість стародавніх суцвіть із сучасними видами роду Ayenia. Це означає, що базова структура квітки цієї еволюційної лінії залишалася стабільною щонайменше останні 15 мільйонів років, практично не змінившись під впливом глобальних кліматичних зрушень.
