Скільки авіаносців у Китаю?

На тлі нарощування військової потужності Китайська Народна Республіка активно розвиває військово-морський флот, зокрема авіаносний компонент. Хоча Китай значно відстає від США за кількістю кораблів цього класу, за останні роки країна зробила суттєвий прорив у сфері авіаносної техніки. Тож скільки авіаносців має Китай і які їхні характеристики — розповідаємо далі.

Про це повідомляє КН Портал з посиланням на Naval News

Скільки авіаносців у Китаю станом на 2025 рік

Станом на 2025 рік у Китаю є три авіаносці:

• «Ляонін» (тип 001) — перший авіаносець, побудований на базі радянського «Варяга»;
• «Шаньдун» (тип 002) — перший повністю китайський авіаносець, введений у стрій у 2019 році;
• «Фуцзянь» (тип 003) — новітній флагман з електромагнітною катапультою, наразі проходить випробування і готується до активної служби.

Технічні характеристики і типи

«Ляонін» і «Шаньдун» використовують скі-чіп (трамплін) для запуску літаків, подібно до російського «Адмірала Кузнєцова». Вони обмежені в ефективності бойового навантаження.
«Фуцзянь», натомість, має катапультну систему запуску (CATOBAR), що дозволяє запускати важчі винищувачі та літаки підтримки — подібно до авіаносців США.

Які літаки використовуються на китайських авіаносцях

Китайські авіаносці оснащені палубними винищувачами J-15, які є модифікованими версіями радянського Су-33. У перспективі Китай планує розмістити нові винищувачі 5-го покоління, такі як J-35 (стелс), особливо на авіаносці «Фуцзянь». Також планується розгортання дронів і літаків радіоелектронної боротьби.

Плани на майбутнє

Китай має амбітні плани розширення авіаносного флоту до 2035 року, з можливим створенням 6–7 авіаносців, включно з атомними кораблями типу 004, які поки не підтверджені офіційно. Це частина стратегії для посилення присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні та потенційної конкуренції з ВМС США.

Китай — друга авіаносна держава світу

Хоча США мають перевагу за кількістю та досвідом, Китай вже є другою країною у світі за кількістю діючих авіаносців. Це свідчить про стрімке зростання амбіцій Пекіна на морі, зокрема в Південно-Китайському морі, де вже спостерігається активна демонстрація сили.