У квітні 2019 року гігантський радіотелескоп Паркса в Австралії, що працював у рамках проекту Breakthrough Listen з пошуку позаземних цивілізацій, був направлений на найближчу до нас зірку — Проксиму Центавра. Це червоний карлик, розташований “всього” за 4.2 світлових роки від Землі, навколо якого обертається щонайменше одна планета в “зоні життя”. Протягом 26 годин телескоп мовчки “слухав” космос, збираючи величезні масиви даних. А через рік, коли вчені почали аналізувати ці дані, вони знайшли щось, від чого у них перехопило подих.
Серед мільйонів випадкових космічних шумів був один-єдиний, дуже дивний сигнал. Він був неймовірно вузькосмуговим (всього кілька герц), чого не створюють відомі природні явища, і повільно змінював свою частоту — саме так, як мав би поводитися сигнал від передавача, розташованого на планеті, що обертається навколо своєї зірки. Сигналу дали назву Breakthrough Listen Candidate 1, або BLC1. На мить здалося, що людство вперше в історії зафіксувало технологічний слід іншої цивілізації.
Чому сигнал BLC1 був таким особливим?
Сигнал BLC1 пройшов усі початкові фільтри, які відсіюють земні перешкоди. Він мав кілька ключових характеристик, що робили його ідеальним кандидатом на “техносигнатуру”:
- Вузька смуга частот: Природні космічні джерела (як-от зірки чи квазари) випромінюють радіохвилі в дуже широкому діапазоні. BLC1 був зосереджений на одній конкретній частоті (982.002 мегагерца), що є ознакою штучного передавача.
- Дрейф частоти: Сигнал не був статичним. Його частота повільно зростала. Це можна було пояснити ефектом Доплера: якби джерело сигналу знаходилося на планеті, що рухається відносно Землі, його частота б “з’їжджала”.
- З’являвся лише при наведенні на зірку: Сигнал був присутній у даних лише тоді, коли телескоп був спрямований на Проксиму Центавра, і зникав, коли телескоп відводили вбік.
Ці фактори робили його найперспективнішим кандидатом на сигнал від іншої цивілізації за всю історію проекту Breakthrough Listen.
Науковий детектив: як шукали джерело сигналу?
Новина про можливий сигнал просочилася в пресу наприкінці 2020 року і викликала світову сенсацію. Однак самі вчені залишалися скептичними і розпочали ретельну перевірку, яка тривала майже рік. Їм потрібно було виключити останню і найімовірнішу можливість — що це все ж таки радіоперешкода земного походження.
Команда дослідників почала “прочісувати” архівні дані телескопа, шукаючи схожі сигнали на тій самій частоті. І вони їх знайшли. Виявилося, що сигнали, ідентичні за характеристиками BLC1, періодично з’являлися в даних і в інший час, коли телескоп “дивився” зовсім на інші зірки. Це було першим тривожним дзвіночком.
Розгадка: що насправді було джерелом BLC1?
Фінальна відповідь була опублікована у двох наукових статтях у журналі Nature Astronomy у жовтні 2021 року. Розгадка виявилася суто земною.
Джерелом сигналу BLC1 та його “двійників” виявилося радіочастотне випромінювання (RFI) від звичайної електроніки, що знаходилася на землі, недалеко від самого телескопа. Ймовірно, це був несправний комп’ютер, синтезатор частот або інший електронний пристрій. Коли телескоп повертався і “дивився” в напрямку Проксими Центавра, він випадково потрапляв у зону дії цього фонового випромінювання.
Отже, BLC1 не прилетів до нас із зірок. Телескоп просто вловив “шепіт” нашої власної техніки. Це було великим розчаруванням для багатьох, але водночас і величезним успіхом для науки. Історія BLC1 довела, що система пошуку та аналізу сигналів проекту Breakthrough Listen працює настільки добре, що здатна виявити навіть найслабші та найневловиміші сигнали. Хоч цього разу це виявився “привид” нашої власної цивілізації, наступного разу це може бути щось справжнє.
