Україна опрацьовує правовий механізм повернення військовозобов’язаних громадян, які перебувають за кордоном, зокрема в Німеччині, де наразі проживає значна частина біженців. Юристи припускають, що процедура складатиметься з кількох чітких етапів — від обміну реєстраційними даними до заочного оголошення підозр і формування екстрадиційних запитів.
Про це повідомив член комітету з питань інформаційної політики та взаємодії зі ЗМІ Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куць в ефірі «Ранок.LIVE».
За словами правозахисника, процес стартує зі збору відомостей про фактичне місце проживання українців призовного віку, які перебувають на території Німеччини та оформлюють або вже отримують державну соціальну допомогу.
«Коли вони передадуть всю інформацію про місце реєстрації українців… держава Україна розішле всім офіційні повідомлення, які називаються повістки про явку до ТЦК», — зазначив юрист.
Якщо військовозобов’язаний неодноразово проігнорує офіційні виклики, матеріали справи скеровуватимуть до правоохоронних органів для запуску кримінального переслідування та примусових заходів.
«Виділять якийсь окремий невеличкий підрозділ, який просто по цих особах зробить формальне оголошення підозри, оголошення їх у розшук і направлення матеріалів на безпосередню їхню екстрадицію в Україну», — наголосив Куць.
Водночас адвокат уточнив, що юридичне втілення цього задуму потребуватиме часу: від розсилання перших викликів до підготовки міжнародних запитів про екстрадицію може минути від шести місяців до одного року. При цьому спроба терміново переїхати до іншої держави Євросоюзу не розв’яже проблему через жорсткі вимоги німецького законодавства щодо отримувачів соціальних виплат.
«Взяти і просто знятися кудись мігрувати там дуже складно, тому що є постійне місце реєстрації, і якщо ти на соціальних виплатах, то ти маєш розрахуватися з державою Німеччини, а якщо ти не розрахуєшся, то ти там сядеш в тюрму, а потім тебе все одно екстрадують. Позакривати усі свої страхові поліси, а це так само дуже складна процедура, позакривати всі свої медичні поліси, позакривати всі свої питання стосовно роботи, зобов’язань і так далі», — підсумував правозахисник.
Фахівці також звертають увагу, що збір таких персональних даних державою є цілком законним процесом. Джерелами інформації для обліку стають дані консульського обліку, бази ДП «Документ», куди громадяни масово зверталися для продовження чи оформлення закордонних паспортів, а також відомості, отримані під час проведення нотаріальних дій у дипустановах.
